Основні принципи облікової політики застосовувалися послідовно до всіх періодів, відображених у цій фінансовій звітності. Протягом звітного періоду не відбулось суттєвих змін в обліковій політиці Банку.
Проміжна скорочена фінансова звітність підготовлена на основі таких самих положень облікової політики, що й остання річна фінансова звітність.
Протягом першого півріччя 2026 року економіка України продовжувала функціонувати в умовах воєнного стану та підвищеного рівня безпекових ризиків. Попри тривалі обстріли цивільної та енергетичної інфраструктури, макрофінансова стабільність підтримувалася завдяки послідовній монетарній політиці Національного банку України, міжнародній фінансовій допомозі, стійкості банківської системи та адаптивності бізнесу. Дію воєнного стану було продовжено відповідними нормативними актами, чинними протягом звітного періоду.
За оцінками Національного банку України, економічне відновлення у 2026 році залишалося помірним. Основними чинниками економічного зростання були стабільний внутрішній попит, міжнародна фінансова підтримка та поступове пожвавлення інвестиційної активності, тоді як негативний вплив на економіку продовжували чинити безпекові ризики, дефіцит трудових ресурсів та руйнування виробничої інфраструктури. Базовий макроекономічний прогноз НБУ передбачає зростання реального ВВП близько 1,3% у 2026 році з подальшим прискоренням темпів економічного відновлення в середньостроковій перспективі.
Інфляційні процеси у першому півріччі 2026 року залишалися контрольованими, хоча інфляція залишалася чутливою до динаміки цін на продовольство, енергоносії, адміністративно регульовані тарифи та валютний курс. Проведення Національним банком України жорсткої монетарної політики сприяло поступовому зниженню інфляційного тиску та стабілізації інфляційних очікувань. За прогнозом НБУ, інфляція продовжить поступово наближатися до середньострокової цілі 5%.
Монетарна політика Національного банку України у ІІ кварталі 2026 року залишалася спрямованою на забезпечення цінової та фінансової стабільності. Протягом звітного періоду НБУ зберіг облікову ставку на рівні 15% річних, враховуючи необхідність підтримання стійких інфляційних очікувань та привабливості гривневих активів. Валютний ринок продовжував функціонувати в режимі керованої гнучкості обмінного курсу, а Національний банк і надалі здійснював заходи з поступової валютної лібералізації за умови збереження макрофінансової стійкості.
Енергетичний сектор України продовжував працювати в умовах значних ризиків, пов'язаних із воєнними діями та пошкодженням об'єктів критичної інфраструктури. Водночас проведені ремонтні роботи, розширення можливостей імпорту електроенергії та адаптація підприємств дозволили забезпечити функціонування економіки без суттєвих системних перебоїв у постачанні електроенергії протягом звітного періоду.
Аграрний сектор залишався одним із ключових джерел валютних надходжень. Україна продовжувала здійснювати експорт аграрної продукції через морські порти, дунайський кластер та сухопутні логістичні маршрути, незважаючи на збереження безпекових ризиків. Стабільне функціонування морського експортного коридору підтримувало зовнішню торгівлю та валютні надходження до країни.
Діяльність банківської системи
У першому півріччі 2026 року банківська система України продовжувала демонструвати високий рівень операційної стійкості та фінансової стабільності. Банки забезпечували безперервність обслуговування клієнтів, виконання платіжних операцій та дотримання нормативних вимог Національного банку України. Показники ліквідності та достатності капіталу банківської системи залишалися на високому рівні.
Кредитна активність банків поступово відновлювалася. За результатами опитувань Національного банку України, банки відзначали подальше зростання попиту на кредити як з боку корпоративного сектору, так і населення, а також помірне пом'якшення окремих стандартів кредитування при збереженні належного рівня оцінки кредитних ризиків.
Кошти клієнтів залишалися основним джерелом фондування банківської системи. У першому півріччі 2026 року депозитна база демонструвала стабільну динаміку, що підтримувало високий рівень ліквідності банків та їхню здатність фінансувати економіку.
Протягом звітного періоду продовжувався розвиток платіжної інфраструктури. Система електронних платежів Національного банку України працювала у режимі 24/7, а подальший розвиток сервісів миттєвих кредитових переказів сприяв збільшенню частки безготівкових розрахунків та підвищенню ефективності платіжного ринку.
У ІІ кварталі 2026 року Національний банк України продовжував удосконалювати регуляторне середовище, зокрема за такими напрямами:
подальша валютна лібералізація з урахуванням стану міжнародних резервів та макрофінансової стабільності;
імплементація європейських регуляторних стандартів у банківському секторі;
розвиток регулювання відкритого банкінгу та підготовка учасників ринку до впровадження відповідної інфраструктури;
посилення вимог до корпоративного управління, управління ризиками, внутрішнього контролю, фінансового моніторингу та санкційного комплаєнсу;
забезпечення безперебійної роботи платіжної інфраструктури та подальший розвиток миттєвих платежів.
У цілому умови здійснення діяльності у першому півріччі 2026 року характеризувалися збереженням макрофінансової стабільності, поступовим економічним відновленням та стійкістю банківської системи попри триваючу військову агресію проти України. Водночас високий рівень безпекових ризиків, невизначеність щодо подальшого розвитку воєнної ситуації та необхідність значних витрат на відновлення економіки продовжували формувати складне операційне середовище для фінансового сектору.
На дату випуску цієї окремої проміжної скороченої фінансової звітності Банк продовжує провадити свою операційну діяльність з урахуванням обмежень, спричинених воєнним станом та запроваджених на державному рівні.
Керівництво вважає, що вживає належні заходи для підтримки стабільної діяльності Банку, необхідні за існуючих обставин, хоча подальша нестабільність ситуації у діловому середовищі може спричинити негативний вплив на результати діяльності та фінансовий стан Банку, характер та наслідки якого на поточний момент визначити неможливо.
Ця окрема проміжна скорочена фінансова звітність відображає поточну оцінку керівництва щодо впливу умов здійснення діяльності в Україні на операційну діяльність та фінансовий стан Банку. Майбутні умови здійснення діяльності можуть відрізнятися від оцінок керівництва.
3.Суттєва інформація щодо облікової політики
Основні принципи облікової політики застосовувалися послідовно до всіх періодів, відображених у цій фінансовій звітності. Протягом звітного періоду не відбулось суттєвих змін в обліковій політиці Банку.
Проміжна скорочена фінансова звітність підготовлена на основі таких самих положень облікової політики, що й остання річна фінансова звітність.
(а) Перерахування іноземних валют
Операції в іноземних валютах перераховуються у гривні за курсами обміну, що діють на дату здійснення операції. Монетарні активи та зобов'язання, деноміновані в іноземних валютах на звітну дату, перераховуються у гривні за курсом обміну, що діє на цю дату. Прибутки або збитки від курсових різниць по монетарних статтях являють собою різницю між амортизованою вартістю у функціональній валюті на початок періоду, скоригованою з урахуванням ефективного відсотка та платежів за період, та амортизованою вартістю в іноземній валюті, перерахованою за курсом обміну на кінець звітного періоду. Курсові різниці, що виникають при перерахуванні, визнаються у прибутку або збитку. Немонетарні статті, які оцінюються за історичною вартістю в іноземній валюті, перераховуються за курсом обміну, що діє на дату операції.
Національний банк України з 03 жовтня 2023 року перейшов до режиму керованої гнучкості обмінного курсу, продовжуючи реалізацію стратегії пом'якшення валютних обмежень, переходу до більшої гнучкості обмінного курсу та повернення до інфляційного таргетування.
Курси обміну гривні по відношенню до основних валют, що були застосовані при складанні цієї фінансової звітності, є такими:
Валюта 30 червня 2026 31 грудня 2025
Долар США 44,8478 42,3878
Євро 51,1669 49,8565
(б) Фінансові інструменти
(і)Класифікація
Фінансовий актив оцінюється за амортизованою вартістю тільки у випадку, якщо він відповідає обом нижченаведеним умовам і не класифікований як оцінюваний за справедливою вартістю, з відображенням результату переоцінки у прибутку або збитку:
- він утримується в рамках бізнес-моделі, метою якої є утримання активів для отримання передбачених договором грошових потоків, і
- його договірні умови передбачають виникнення у встановлені терміни грошових потоків, які являють собою виплату виключно основної суми і процентів (SPPI) на непогашену частину основної суми.
Фінансовий актив оцінюється за справедливою вартістю, з відображенням результату переоцінки в іншому сукупному доході, тільки у випадку, якщо він відповідає обом нижченаведених умовам і не класифікований на розсуд Банку як оцінюваний за справедливою вартістю, з відображенням результату переоцінки у прибутку або збитку:
- він утримується в рамках бізнес-моделі, мета якої досягається як шляхом отримання передбачених договором грошових потоків, так і шляхом продажу фінансових активів, і
- його договірні умови передбачають виникнення у встановлені терміни грошових потоків, які являють собою виплату виключно основної суми і процентів на непогашену частину основної суми.
Всі фінансові активи, які не відповідають критеріям для їх оцінки за амортизованою вартістю або за справедливою вартістю через інший сукупний дохід, як описано вище, оцінюються за справедливою вартістю через прибуток або збиток.
Оцінка бізнес-моделі
Банк проводить оцінку мети бізнес-моделі, в рамках якої утримується актив, на рівні портфеля фінансових інструментів, оскільки це найкращим чином відображає спосіб управління бізнесом і надання інформації управлінському персоналу.
Рекласифікація визнаних в обліку фінансових активів проводиться виключно у випадку зміни бізнес-моделі за операціями Банку.
Банк має більше однієї бізнес-моделі для управління своїми фінансовими активами. Враховуючи обсяг ділової активності Банку єдиною його бізнес-моделлю стосовно наданих кредитів є створення, придбання та подальше утримання таких фінансових активів з метою отримання передбачених договорами грошових потоків, що відповідає меті класичного банкінгу. Стосовно боргових фінансових інструментів, що випущені центральними органами влади, банк утримує їх, як для отримання договірних грошових потоків, так і з можливістю їх продажу.
При проведенні SPPI-тесту банк застосовує судження та аналізує усі доречні фактори у відповідності до приписів МСФО 9 "Фінансові інструменти". У випадку, якщо SPPI-тест не виконується, такий фінансовий актив підлягає оцінці за справедливою вартістю із відображенням переоцінки через прибутки/збитки.
Якщо бізнес-модель, за якою банк утримує фінансові активи, змінюється, то фінансові активи, які зазнали такого впливу, змінюють свою класифікацію. Вимоги до класифікації та оцінки, що стосуються нової категорії, застосовуються перспективно із першого дня першого звітного періоду після змін у бізнес-моделі, які призводять до такої зміни класифікації фінансових активів банку.
(іі) Визнання
Фінансові активи та зобов'язання визнаються у звіті про фінансовий стан, коли Банк стає стороною договору про відповідний фінансовий інструмент. Всі стандартні придбання фінансових активів обліковуються на дату розрахунків.
(ііі) Оцінка
Початкова оцінка фінансового активу або фінансового зобов'язання здійснюється за справедливою вартістю плюс, якщо це не є фінансовий актив або фінансове зобов'язання за справедливою вартістю, з відображенням переоцінки як прибутку або збитку, затрати на операцію, які прямо відносяться до придбання або випуску фінансового активу чи фінансового зобов'язання.
Після первісного визнання фінансові активи, включаючи похідні інструменти, які є активами, оцінюються за справедливою вартістю без будь-якого вирахування затрат на операції, які можуть бути понесені при продажу чи іншому вибутті фінансового активу, за винятком:
- кредитів та дебіторської заборгованості, що оцінюються за амортизованою вартістю із застосуванням методу ефективного відсотка
- інвестицій, що утримуються до погашення, які оцінюються за амортизованою вартістю із застосуванням методу ефективного відсотка.
Усі фінансові зобов'язання, крім тих, що були визначені як зобов'язання за справедливою вартістю, з відображенням переоцінки як прибутку або збитку, та крім фінансових зобов'язань, що виникають у випадку, коли передача фінансового активу, відображеного в обліку за справедливою вартістю, не відповідає критеріям припинення визнання, оцінюються за амортизованою вартістю.
(iv)Амортизована вартість
Амортизована вартість фінансового активу чи фінансового зобов'язання - це сума, за якою фінансовий актив чи зобов'язання оцінюються при первісному визнанні, мінус виплати основної суми, плюс або мінус кумулятивна амортизація будь-якої визнаної різниці між цією початковою сумою та сумою при погашенні із застосуванням методу ефективного відсотка, та мінус будь-яке зменшення вартості внаслідок зменшення корисності. Премії та дисконти, у тому числі початкові витрати на операції, включаються до балансової вартості відповідного інструмента та амортизуються за ефективною процентною ставкою по цьому інструменту.
(v) Принципи оцінки за справедливою вартістю
Справедлива вартість - це ціна, яку можна отримати від продажу активу або передачі зобов'язання у звичайній операції між учасниками ринку на дату оцінки на основному або, за його відсутності, найбільш сприятливому ринку, до якого Банк має доступ на цю дату. Справедлива вартість зобов'язання відображає ризик його невиконання.
За можливості Банк визначає справедливу вартість фінансового інструмента з використанням цін котирування на активному ринку для такого інструмента. Ринок вважається активним, якщо операції для активів або зобов'язань відбуваються з достатньою частотою та у достатньому обсязі, що забезпечують наявність інформації про ціноутворення на безперервній основі.
При відсутності цін котирування на активному ринку, Банк використовує методи оцінки, що максимізують використання публічно доступних вхідних даних та мінімізують використання вхідних даних, що не є доступними публічно. Обраний метод оцінки враховує усі фактори, які учасники ринку могли б узяти до уваги при визначенні цін котирування.
Найкращим свідченням справедливої вартості фінансового інструменту при первісному визнанні, зазвичай, є ціна операції, тобто справедлива вартість виплаченого або отриманого відшкодування. Якщо Банк вважає, що справедлива вартість при первісному визнанні відрізняється від ціни операції та справедлива вартість оцінюється в спосіб, інший ніж за ціною котирування на активному ринку для ідентичного активу або зобов'язання, або не базується на методі оцінки, що використовує тільки дані, отримані з відкритих ринкових джерел, то фінансовий інструмент початково оцінюється за його справедливою вартістю, скоригованою на різницю між справедливою вартістю на дату первісного визнання та ціною операції. Ця різниця визнається у прибутку або збитку на відповідній основі протягом строку дії фінансового інструменту, але не пізніше, ніж тоді, коли оцінка вартості підтверджується цілком за рахунок даних, отриманих з відкритих ринкових джерел, або коли операція була завершена.
(vi) Прибутки та збитки, що виникають при подальшій оцінці
Прибуток або збиток в результаті зміни балансової вартості фінансового інструменту визнається таким чином:
- прибуток або збиток за фінансовим інструментом, класифікованим як фінансовий інструмент за справедливою вартістю, з відображенням переоцінки як прибутку або збитку (FVPL), визнається у прибутку або збитку;
- прибуток або збиток за фінансовим інструментом, класифікованим як фінансовий інструмент за справедливою вартістю з визнанням переоцінки через інший сукупний дохід (FVOCI), визначається як складова власного капіталу (за винятком збитків від зменшення корисності і прибутків та збитків від курсових різниць) до моменту припинення визнання цього активу, у разі припинення визнання, визнанням у прибутку або збитку кумулятивного прибутку або збитку, що раніше був визнаний у власному капіталі. Проценти за таким фінансовим інструментом, визнаються у прибутку або збитку в тому періоді, в якому вони були зароблені, і розраховуються за методом ефективного відсотка.
Прибуток або збиток від фінансових інструментів, відображених за амортизованою собівартістю, визнається у прибутку або збитку, коли відбувається припинення визнання такого фінансового інструменту або зменшується його корисність, а також в результаті його модифікації.
(vii)Припинення визнання
Припинення визнання фінансових активів відбувається тоді, коли закінчився строк дії прав на отримання грошових коштів від фінансового активу, або коли Банк передав фінансовий актив в операції, в якій передаються практично всі ризики та винагороди, пов'язані з володінням фінансовим активом, або в якій Банк не передає і не зберігає практично всі ризики та винагороди, пов'язані з володінням фінансовим активом, та не зберігає контроль за переданим фінансовим активом. Будь-яка участь у переданих фінансових активах, що відповідають критеріям припинення визнання, створена або збережена Банком, визнається як окремий актив або зобов'язання у звіті про фінансовий стан. Визнання Банком фінансового зобов'язання припиняється тоді, коли його зобов'язання за договором погашено, анульовано або строк його дії закінчився.
Банк укладає угоди, за умовами яких передає активи, визнані в звіті про фінансовий стан, але зберігає за собою всі ризики і вигоди, пов'язані з переданими активами або їх частиною. Якщо всі або практично всі ризики і вигоди зберігаються, передані активи не списуються.
При здійсненні операцій, при яких Банк не зберігає і не передає всі основні ризики і вигоди, пов'язані з володінням фінансовим активом, визнання даного активу припиняється, якщо контроль над активом втрачається.
Якщо при передачі контроль над активом зберігається, Банк продовжує визнавати актив в тих межах, які визначаються тим, наскільки актив відкритий для змін у вартості переданих активів.
Якщо Банк купує власне боргове зобов'язання, то воно виключається зі звіту про фінансовий стан, а різниця між балансовою вартістю зобов'язання та сплаченою сумою включається до складу прибутку або збитку від дострокового погашення боргу.
Банк списує залишки, що відносяться до активів, які вважаються безнадійною заборгованістю.
(viii) Похідні фінансові інструменти
Похідні фінансові інструменти включають свопи, форвардні операції, ф'ючерси, операції на умовах спот та опціони по процентних ставках та операції з обміну валют.
Похідні фінансові інструменти спочатку визнаються за справедливою вартістю на дату укладання відповідного контракту, після чого вони переоцінюються за справедливою вартістю. Всі похідні інструменти відображаються як активи, якщо їх справедлива вартість має додатне значення, та як зобов'язання, якщо їх справедлива вартість має від'ємне значення.
Зміни справедливої вартості похідних інструментів визнаються негайно у прибутку або збитку.
Хоча Банк здійснює торгові операції з похідними інструментами для цілей хеджування ризиків, ці інструменти не відповідають критеріям обліку хеджування.
(ix)Взаємозарахування
Фінансові активи та фінансові зобов'язання взаємозараховуються, і чиста сума відображається у звіті про фінансовий стан у разі існування юридично забезпеченого права на взаємозарахування визнаних сум і наміру провести розрахунок шляхом взаємозарахування або реалізувати актив і одночасно погасити зобов'язання.
(в)Зменшення корисності
МСФЗ 9 базується на моделі "очікуваних кредитних збитків" (ELC). Застосування нової моделі зменшення корисності вимагає від Банка значних професійних суджень щодо того, яким чином зміни економічних факторів впливають на очікувані кредитні збитки, що визначаються шляхом зважування щодо ймовірності їх виникнення.
Резерви під очікувані кредитні збитки визнаються Банком в сумі, що дорівнює або очікуваним кредитним збиткам за 12 місяців, або очікуваним кредитним збиткам за весь строк дії інструмента.
Очікувані кредитні збитки за весь строк дії інструмента - це очікувані кредитні збитки, що виникають внаслідок усіх можливих подій дефолту протягом усього очікуваного строку дії фінансового інструмента, тоді як очікувані кредитні збитки за 12 місяців становлять важливу частину очікуваних кредитних збитків, що виникають внаслідок подій дефолту, можливих протягом 12 місяців після звітної дати.
Банк оцінює якість фінансових активів наступним чином:
- якщо кредитний ризик за фінансовим інструментом істотно не зріс з моменту первинного обліку, то резерви під збитки за цим фінансовим активом дорівнюють сумі ECL протягом 12 місяців (12-months ECL);
- в разі значного збільшення кредитного ризику з моменту первинного обліку, Банк визнає резерви під збитки за цим фінансовим активом рівними сумі ECL протягом всього терміну дії активу (lifetime ECL);
(i) Розрахунок суми очікуваного відшкодування
Фінансові активи, що відображуються за амортизованою вартістю
Очікувані кредитні збитки являють собою розрахункову оцінку, зважену з урахуванням ймовірності кредитних збитків. Вони оцінюються Банком таким чином:
* щодо фінансових активів, які не є кредитно-знеціненими станом на звітну дату: як теперішня вартість усіх очікуваних недоотримань грошових коштів (тобто різниця між грошовими потоками, що належать Банку відповідно до договору, і грошовими потоками, які Банк очікує отримати);
* щодо фінансових активів, які є кредитно-знеціненими станом на звітну дату: як різниця між валовою балансовою вартістю активів і теперішньою вартістю очікуваних майбутніх грошових потоків;
* щодо невикористаної частини зобов'язань з надання позик: як теперішня вартість різниці між передбаченими договором грошовими потоками, які належать Банку за договором, якщо утримувач зобов'язання з надання позик скористається своїм правом на отримання позики, і грошовими потоками, які Банк очікує отримати, якщо ця позика буде видана; і
* щодо договорів фінансової гарантії: як теперішня вартість очікуваних виплат утримувачеві договору для компенсації понесеного ним кредитного збитку за вирахуванням сум, які Банк очікує відшкодувати.
Значне збільшення кредитного ризику та визначення дефолту
При визначенні того, чи має місце значне збільшення кредитного ризику (тобто ризику дефолту) за фінансовим інструментом з моменту його первісного визнання, Банк розглядає обґрунтовану і підтверджувану інформацію, актуальну і доступну без надмірних витрат або зусиль, включаючи як кількісну, так і якісну інформацію, а також аналіз, заснований на історичному досвіді Банку, експертній грошовій оцінці якості кредиту і прогнозній інформації.
Оцінка значного збільшення кредитного ризику з моменту первісного визнання фінансового інструмента вимагає визначення дати первісного визнання інструмента. Для деяких поновлюваних механізмів кредитування, таких як кредитні картки і овердрафти, дата укладення договорів може бути дуже давньою. Зміна договірних умов фінансового інструменту, також може вплинути на дану оцінку.
Для цілей визначення значного збільшення кредитного ризику та настання подій дефолту Банк використовує рейтингову систему, визначену у відповідності до вимог корпоративної кредитної політики материнського банку NEXENT BANK N. V. (Нідерланди).
Списання фінансових активів за рахунок сформованих резервів відбувається за відсутності обгрунтованих очікувань щодо відшкодування їх вартості згідно рішення керівництва Банку.
Нефінансові активи
Інші нефінансові активи, крім відстрочених податків, оцінюються на кожну звітну дату на предмет існування ознак зменшення корисності. Сумою очікуваного відшкодування нефінансових активів є більша з двох оцінок: їх справедлива вартість за вирахуванням затрат на реалізацію або вартість у використанні. При оцінці вартості у використанні очікувані у майбутньому грошові потоки дисконтуються до їх теперішньої вартості з використанням ставки дисконту до оподаткування, що відображає поточні ринкові оцінки вартості грошових коштів у часі та ризики, властиві певному активу. Сума очікуваного відшкодування активу, який самостійно не генерує надходження грошових коштів незалежно від надходжень від інших активів, визначається по одиниці, що генерує грошові кошти, до якої відноситься цей актив. Збиток від зменшення корисності визнається тоді, коли балансова вартість активу або його одиниці, що генерує грошові кошти, перевищує його суму очікуваного відшкодування.
Усі збитки від зменшення корисності нефінансових активів визнаються у прибутку або збитку і сторнуються тільки тоді, коли змінюються оцінки, використані для визначення суми очікуваного відшкодування. Збиток від зменшення корисності сторнується тільки тоді, коли балансова вартість активу не перевищує балансову вартість, яка була б визначена, за вирахуванням амортизації, якби не був визнаний збиток від зменшення корисності.
(г)Зобов'язання з надання кредитів
У ході звичайної діяльності Банк приймає на себе зобов'язання кредитного характеру, що включають невикористані кредитні лінії, акредитиви і гарантії, та надає інші форми кредитного страхування.
Фінансові гарантії - це договори, що зобов'язують Банк здійснити певні платежі, що компенсують утримувачу фінансової гарантії збиток, понесений в результаті того, що певний дебітор не зміг здійснити платіж у строки, визначені умовами боргового інструмента.
Зобов'язання за фінансовою гарантією спочатку визнається за справедливою вартістю за вирахуванням затрат, пов'язаних з операцією, і в подальшому воно оцінюється за більшою з двох величин: за сумою, що була визнана спочатку, за вирахуванням кумулятивної амортизації, або за сумою резерву на покриття збитків за даною гарантією. Резерви на покриття збитків за фінансовими гарантіями та іншими зобов'язаннями кредитного характеру визнаються тоді, коли існує значна ймовірність виникнення збитків, і розміри таких збитків можна оцінити достовірно.
Зобов'язання за фінансовими гарантіями та резерви по інших зобов'язаннях кредитного характеру включаються до складу інших зобов'язань.
(д)Основні засоби та нематеріальні активи
Основні засоби та нематеріальні активи відображені за вартістю придбання за вирахуванням накопиченої амортизації та накопичених збитків від зменшення корисності. Знос та амортизація зараховуються до прибутку або збитку з використанням прямолінійного методу протягом оціненого строку корисного використання активів. Знос та амортизація нараховуються з дати придбання активів або, якщо це стосується активів, створених за рахунок власних коштів, з моменту, коли відповідний актив завершений і готовий для використання. Оцінені строки корисного використання такі:
Будівлі50 років
Меблі та обладнання3-5 років
Транспортні засоби5 років
Інструменти, прилади, інвентар (меблі)5-15 років
Інші основні засоби12 років
Інші необоротні матеріальні активи1-5 років
Нематеріальні активи3-5 років
Витрати, понесені на ремонт орендованих приміщень, визнаються як активи і відображаються у прибутку або збитку за прямолінійним методом протягом коротшого з двох строків: протягом строку корисного використання орендованих приміщень або відповідного строку оренди.
Облік основних засобів та нематеріальних активів, після їх первісного визнання як активу, Банк здійснює із застосуванням методу первісної вартості (собівартості), у зв'язку з чим, їх переоцінка не здійснюється.
У звітному періоді банк не визнавав зменшення корисності основних засобів та нематеріальних активів.
(е)Банк як орендар
Банк визнає в балансі орендовані об'єкти як актив з права користування, що представляє його право використовувати базовий орендований актив та орендоване зобов'язання, яке відображає його зобов'язання орендних платежів за договорами оренди.
Банк оцінює право використання активів аналогічно іншим нефінансовим активам (таким як нерухомість, обладнання) та зобов'язання з оренди подібно до інших фінансових зобов'язань.
Банк використовує виключення та не визнає на балансі активи з права користування щодо:
- короткострокових договорів оренди;
- договорів оренди, за якими базовий актив має низьку вартість.
Банк визнає витрати з оренди рівномірно як дозволено МСФЗ 16. Ці витрати представлені в складі "операційних витрат" у складі прибутку або збитку. Банк застосовує виключення до договорів оренди всіх груп активів. При застосуванні даного виключення короткостроковими вважаються договори оренди зі строком оренди до 365 днів включно. Банк застосовує поріг 5 000 євро (гривневий еквівалент на дату застосування виключення), при визначенні базового активу з низькою вартістю.
За договорами оренди, до яких Банк застосовує виключення, витрати визнаються в періоді, до якого вони належать.
Під час визнання оренди, Банк визначає строк оренди від якого залежить розрахунок зобов'язання за орендою і те, в якій сумі ми визнаємо актив у формі права користування.
Беручи до уваги передбачену договорами можливість їх пролонгації або ж високу ймовірність укладання нових договорів на оренду цих же об'єктів нерухомості, для розрахунку зобов'язання по оренді Банк застосовує до визначених договорів строк тривалістю 3 років.
У випадку суттєвого відхилення балансової вартості від оціненої, Банк переоцінює орендне зобов'язання.
Банк змінює оцінку орендних зобов'язань, дисконтуючи переглянуті орендні платежі з використанням переглянутої ставки дисконтування, якщо виконується будь-яка з умов:
- зміна строку оренди (у зв'язку з продовженням або дострокового припинення оренди);
- зміна оцінки можливості придбання базового активу;
- зміна платежів, обумовлена зміною плаваючої процентної ставки.
Банк змінює оцінку орендних зобов'язань, дисконтуючи переглянуті орендні платежі з використанням незмінної ставки дисконтування, якщо виконується будь-яка з умов:
- зміна сум, які, як очікується, будуть сплачені за гарантією ліквідаційної вартості;
- зміна майбутніх орендних платежів внаслідок зміни індексу або ставки, що використовуються для визначення таких платежів.
На дату початку оренди Банк оцінює активи за собівартістю, а зобов'язання як суму теперішньої вартості орендних платежів, що ще несплачені. Банк дисконтує орендні платежі, на процентну ставку, яка визначається як ставка залучення позикових коштів та дорівнює обліковій ставці НБУ станом на дату визнання активу та зобов'язання з оренди.
Амортизація з права користування здійснюється від дати початку оренди і до кінця строку оренди. Як наслідок, Банк нараховує амортизацію права використання активу та відсотки щодо зобов'язання з оренди.
Банк розкриває інформацію щодо активів з права користування в фінансовій звітності за статтею "Основні засоби" Звіту про фінансовий стан, та зобов'язання за договором оренди за статтею "Інші фінансові зобов'язання".
Банк здійснює переоцінку орендного зобов'язання з використанням незмінної ставки дисконтування у разі зміни майбутніх орендних платежів унаслідок зміни індексу або ставки, що використовуються для визначення таких платежів. Облік переоцінки орендного зобов'язання з відповідною переоцінкою активу з права користування здійснюється шляхом відображення переоціненої суми на дату відповідних змін індексу згідно умов договору
У звіті про прибутки та збитки відображені відсотки за орендними зобов'язаннями, за статтею "Процентні витрати".
Орендні платежі (податки, витрати на обслуговування, страхування), не включаються до оцінки орендного зобов'язання в тому періоді, протягом якого вони виникли, а відображаються за статтею "Інші адміністративні та операційні витрати".
У разі зміни обсягу оренди або компенсації за оренду, яка не була частиною початкових умов оренди (припинення права на використання одного чи більше базових активів, або подовження чи скорочення строку оренди за договором), Банк розглядає модифікацію договору оренди, а саме зменшує балансову вартість активу з права користування на суму часткового або повного припинення оренди та визнає прибуток або збиток з відображенням за статтею "Інші операційні доходи" Звіту про прибутки та збитки.
Банком заключенні договори оренди, які надають право контролювати використання визначеного активу протягом певного періоду часу в обмін на компенсацію.
МСФЗ 16 "Оренда" передбачає можливість виникнення змін орендних платежів протягом строку оренди. Необхідний облік таких змін передбачає застосування суджень і залежить від ряду чинників, включно з урахуванням того важливого чинника, чи ці зміни було передбачено початковими умовами оренди. Зміни можуть виникати безпосередньо внаслідок внесення змін у сам договір про оренду або опосередковано - унаслідок дій уряду у відповідь на запровадження військового стану.
(є)Визнання доходів та витрат
Доходи визнаються, якщо існує висока вірогідність того, що Банк отримає економічні вигоди, а доходи можуть бути достовірно визначені. Для визнання доходів у фінансовій звітності необхідне дотримання наступних критеріїв:
Процентні та аналогічні доходи та витрати
За фінансовими інструментами процентний дохід/витрати визнаються за ефективною ставкою відсотка протягом періоду від дати їх початкового визнання до дати припинення визнання (продаж, погашення), рекласифікації.
Процентні доходи за фінансовими активами, які обліковуються за амортизованою собівартістю,визнаються за ефективною ставкою відсотка до валової балансової вартості за виключенням:
- придбаних або створених знецінених фінансових активів. Для таких фінансових активів застосовується ефективна ставка відсотка, скоригована з урахуванням кредитного ризику, до амортизованої собівартості фінансового активу з моменту первісного визнання;
- фінансових активів, які не є придбаними або створеними знеціненими фінансовими активами, але які в подальшому стали знеціненими фінансовими активами. У випадку таких фінансових активів Банк має застосовувати ефективну процентну ставку до амортизованої собівартості фінансового активу у наступних звітних періодах.
Коригування процентних доходів за фінансовим активом на третьому рівні кредитного ризику проводиться в кореспонденції з рахунками, призначеними для обліку оціночних резервів під очікувані кредитні збитки.
Комісійні доходи
Банк отримує комісійні доходи від різних видів послуг, що надаються клієнтам. Комісійні доходи зокрема належать до такої категорії:
- комісійні доходи, отримані за надання послуг протягом певного періоду Комісійні, отримані від надання послуг протягом певного періоду, нараховуються протягом цього періоду. Комісійні за зобов'язаннями з надання кредитів, що, ймовірно, будуть використані, та інші комісійні, пов'язані з наданням кредитів, переносяться на наступні періоди (разом із будь-якими додатковими витратами) та визнаються як коригування ефективного відсотка за кредитом.
- комісійні доходи із надання послуг з проведення операцій.
Процентні доходи і подібні доходи та процентні витрати і подібні витрати визнаються у прибутку або збитку з використанням методу ефективного відсотка.
Комісія за надання кредиту, комісія за обслуговування кредиту та інші комісії, які вважаються складовою частиною загальної прибутковості кредиту, а також відповідні витрати на здійснення операції відображаються як доходи майбутніх періодів та амортизуються як процентні доходи протягом оціненого строку корисного використання фінансового інструмента із застосуванням методу ефективного відсотка.
Дохід від інших зборів і комісій та інші доходи визнаються по мірі надання/отримання відповідних послуг. Платежі з операційної оренди, за умовами якої Банк не бере на себе практично всі ризики і не отримує практично всі вигоди, пов'язані з володінням активами, класифікуються як витрати у тому періоді, в якому вони були здійснені.
(ж)Оподаткування
Податок на прибуток або збиток складається з поточного та відстроченого податків. Податок на прибуток визнається у прибутку або збитку за винятком випадків, коли він відноситься до статей, відображених безпосередньо у складі іншого сукупного доходу. У таких випадках він визнається у складі іншого сукупного доходу.
Поточний податок на прибуток складається з очікуваного податку до сплати, розрахованого на основі оподатковуваного прибутку за рік з використанням ставок оподаткування, що діють або фактично діють на дату звіту про фінансовий стан, та будь-яких коригувань податку, що підлягає сплаті за попередні роки.
У 2025 році ставка податку на прибуток для банків становить 25%.
У 2024 році діяла підвищена ставка податку на прибуток для банків у розмірі 50%, що застосовується до інформації за 2024 рік.
Починаючи зі звітних періодів 2025 року банкам відновлено право враховувати податкові збитки минулих років у зменшення об'єкта оподаткування. Водночас для великих платників податків, до яких Банк належав у 2025 році, законодавством встановлено обмеження щодо обсягу такого врахування - протягом одного звітного року може бути використано не більше 50% суми від'ємного значення об'єкта оподаткування минулих років. У зв'язку з цим залишок податкових збитків підлягає використанню у наступних звітних періодах відповідно до вимог Податкового кодексу України.
Відстрочений податок визначається за тимчасовими різницями між балансовою вартістю активів і зобов'язань у фінансовій звітності та їх податковою базою. Відстрочені податкові активи та зобов'язання оцінюються із застосуванням ставки податку, яка очікується до застосування у періоді реалізації відповідних тимчасових різниць. Станом на 31 грудня 2025 року така ставка становить 25%, а станом на 31 грудня 2024 року - 50%.
Відстрочений податковий актив щодо податкових збитків минулих років визнається лише у тій мірі, в якій існує ймовірність отримання Банком у майбутньому оподатковуваного прибутку, достатнього для їх використання з урахуванням законодавчих обмежень.
Керівництво Банку здійснює регулярну оцінку можливості реалізації відстрочених податкових активів, враховуючи прогнозні фінансові показники, динаміку оподатковуваного прибутку та чинні норми податкового законодавства.
(з)Резерви
Резерв визнається у звіті про фінансовий стан, коли Банк має юридичне або конструктивне зобов'язання в результаті події, що відбулася в минулому, та коли існує ймовірність того, що погашення цього зобов'язання приведе до зменшення економічної вигоди. Якщо наслідки погашення є суттєвими, сума резервів визначається шляхом дисконтування очікуваних майбутніх грошових потоків з використанням ставки без врахування оподаткування, що відображає поточні ринкові оцінки вартості грошових потоків у часі та там, де це можливо, ризики, властиві для конкретного зобов'язання.
(и)Статутний капітал
Статутний капітал Банку - це сплачені акціонерами зобов'язання за прості акції, величина статутного капіталу зареєстрована в порядку встановленому чинним законодавством. Облік статутного капіталу ведеться в розрізі акціонерів Банку і відображається за номінальною вартістю в національній валюті.
Збільшення статутного капіталу Банку здійснюється за рішенням Загальних зборів акціонерів, за умови, що усі раніше випущені акції цілком сплачені за вартістю не нижче номінальної. Зменшення статутного капіталу Банку відбувається за рішенням Загальних зборів акціонерів шляхом зменшення номінальної вартості акцій або зменшенням кількості акцій Банку.
Спроможність Банку оголошувати і виплачувати дивіденди залежить від положень і вимог законодавства України. Дивіденди на прості акції відображаються як зменшення нерозподіленого прибутку в тому періоді, в якому вони були оголошені.
(і)Виплати працівникам
Виплата працівникам - такі як заробітна плата, внески на соціальне забезпечення, оплата щорічних відпусток та тимчасової непрацездатності, премії а також не грошові пільги теперішнім працівникам, такі як медичне обслуговування, та інші довгострокові виплати працівникам, включаючи додаткову відпустку за вислугу років, виплати при звільнені.
Зобов'язання за виплатами працівникам відображаються у складі інших зобов'язань у Звіті про фінансовий стан (баланс) та статті "Витрати на виплати працівникам" у Звіті про прибутки і збитки в тому періоді, в якому здійснюються відрахування.
(ї)Грошові кошти та їх еквіваленти
Грошові кошти та їх еквіваленти включають залишки в касі, залишки на рахунку в Національному банку України (включаючи депозитні сертифікати) та залишки коштів в банках з початковими строками виплати згідно з договорами до трьох місяців.
(й)Звітність за сегментами
Операційний сегмент - це компонент Банку, який займається господарською діяльністю, в рамках якої він може отримувати доходи або нести витрати (включаючи доходи та витрати від операцій з іншими компонентами того самого Банку), результати діяльності якого регулярно аналізуються головною посадовою особою, відповідальною за прийняття операційних рішень щодо розподілу ресурсів між сегментами та оцінки фінансових результатів їх діяльності, та стосовно якого існує окрема фінансова інформація.
(к)Операції з пов'язаними особам
У ході своєї звичайної діяльності Банк надає кредити та аванси, залучає депозити та здійснює інші операції з пов'язаними сторонами. Сторони вважаються пов'язаними у випадку, коли одна сторона має можливість контролювати іншу сторону або здійснює суттєвий вплив на іншу сторону при прийнятті фінансових та операційних рішень. Умови операцій із пов'язаними сторонами встановлюються у момент здійснення операцій. За умови відсутності активного ринку таких операцій для того щоб визначити, чи здійснювались такі операції за ринковими або неринковими ставками, використовуються професійні судження. Підставою для таких суджень є ціноутворення щодо подібних видів операцій з непов'язаними сторонами та аналіз ефективної процентної ставки.
(л)Необоротні активи, утримувані для продажу
Необоротні активи, утримувані для продажу, визнаються, якщо балансова вартість таких активів відшкодовуватиметься шляхом операції з продажу, а не поточного використання. На дату прийняття рішення щодо визнання їх активами, що утримуються для продажу, мають виконуватися такі умови: стан активів, у якому вони перебувають, дає змогу здійснити негайний продаж і є високий ступінь імовірності їх продажу протягом року з дати класифікації. Банк визнає втрати від зменшення корисності в разі зниження справедливої вартості необоротних активів за вирахуванням витрат на продаж, а у разі збільшення справедливої вартості необоротних активів за вирахуванням витрат на продаж визнає дохід, але в сумі, що не перевищує раніше накопичені втрати від зменшення корисності.
Необоротні активи, що утримуються Банком для продажу, оцінюються і відображаються в бухгалтерському обліку за найменшою двох оцінок: балансовою вартістю або справедливою вартістю за вирахуванням витрат на продаж. Амортизація на необоротні активи, утримувані для продажу, не нараховується.
4.Нові та переглянуті положення з бухгалтерського обліку
Банк не застосував достроково будь-які нові стандарти, тлумачення, зміни, які не мають суттєвого впливу на цю проміжну скорочену фінансову звітність або ще не вступили в силу.
